Сьогодні, 19 березня, відзначає день народження Юрій Андрухович — видатний український поет, прозаїк, есеїст та яскравий представник постмодернізму в літературі. Лауреат численних літературних премій, він є однією з ключових постатей сучасної української культури.
За роки творчої діяльності Юрій Андрухович опублікував шість збірок поезій, низку романів, оповідань та мемуарів, а також займався перекладами. Його вірші стали музичними хітами для багатьох відомих гуртів, зокрема для «Плач Єремії», а за мотивами оповідань письменника створено фільми та театральні вистави.
З нагоди дня народження митця пропонуємо до вашої уваги вірш Юрія Андруховича «Україна ж — це країна бароко», який глибоко розкриває його бачення української ідентичності та культури:
Україна ж — це країна бароко.
Мандрувати нею — для ока втіха.
І тому западає спокуса в око:
зруйнувати все. І скільки б не їхав,
бачиш наслідки: мури і житла хворі
ще, мабуть, від турків. І п’ятикутні
знаки. З криниць повтікали зорі,
тобто їх нема, криниці відсутні,
але є сліди, і це дозволяє
подавати прогноз у вигляді віри
в неминуче. Тому що наша земля є
чимось більшим, аніж сорочка для шкіри.
Це підпільне бароко влаштовує опір
і цвіте шалено навіть в уламках,
хоч забуто нас і мовчать в Європі.
Катувати зручно в палацах, замках,
а в каплицях тісно. Тому каплиці
є найперший крок углиб України.
Мені видно все з чужої столиці.
Все на світі можна підняти з руїни,
крім живої крові, як ми вже знаєм.
Напиши, чи всі живі та здорові.
Чи літають ангели над Дунаєм,
чи дощі у Львові, чи досить крові.
